Підписатися на RSS Feed
Дата проведення заходу: 17 вересня 2021 року
Місце проведення заходу: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 5
Студенти перших курсів спеціальностей «право» та «міжнародне право», в рамках діяльності центрів компетентностей, відвідали Верховну Ради України. Організаторами заходи є викладачі кафедри публічного та приватного права Факультету права та міжнародних відносин – Оксана Чаплюк та Андрій Чернега. Екскурсії проведені Лілією Герасименко – координатором Освітнього центру Верховної Ради України та Ганною Димитровою – старшим консультантом відділу інформаційних ресурсів та відкритих заходів Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України. Також, в процесі екскурсії студенти мали можливість поспілкуватися з депутатом першого скликання, першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Російській Федерації – Володимиром Крижанівським.
Студенти мали змогу побачити і сфотографуватися біля Прапору України – найпершого Державного символу, внесеного ввечері 24 серпня 1991 року до залу Верховної Ради – одразу після проголошення Акту незалежності України. Тоді В’ячеслав Чорновіл промовив, «що на вулиці є той прапор, з яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом Верховної Ради. Дякую за увагу». Безпосереднім очевидцем події був і відомий український фотограф Associated Press Єфрем Лукацький, з яким студенти мали також мали змогу познайомитися. Він єдиний з фотографів зміг потрапити у сесійну залу і зробити декілька історичних фото. Згодом одну з його світлин опублікував авторитетний американський журнал Time. «Я сприймав всі ці події візуально через свою фотокамеру. Для мене було важливо, яка динаміка, емоції, розвиток ситуації. Пам’ятаю, як все починалось з майдану Незалежності. Зібралися люди, тримали прапори. Потім вишикувались і пішли в бік парламенту. Попереду йшли священики, а перед ними, як завжди, бігли фотографи. Біля парламенту ще не було паркану, тож люди підійшли, розгорнули цей великий прапор і почали стояти, чекаючи на рішення про ухвалення Акту незалежності. Було багато знайомих облич, багато інтелігенції. Тепер я ходжу на мітинги, то обличчя у людей здебільшого злі, а тоді були такі світлі, омріяні. І от під кінець засідання я бачу, що через центральний вхід депутати почали проносити прапор. Я зняв, як вони проносять цей великий прапор у фойє і в зал. Потім встиг піднятися ще й на балкон. Я дуже щасливий, що доля дає мені таку можливість бачити історичні події. Я пишаюсь цим», – пригадав автор.
На третьому поверсі будівлі студенти мали змогу зануритися в історію українського конституціоналізму, де виставлена копія першого європейського основного закону – Конституції Пилипа Орлика – першого документу на європейських просторах, що став відправною точкою для написання інших конституцій модерного часу. Студенти дізналися, що Конституція була написана двома мовами в просторовому латинському і дещо скороченому староукраїнському варіантах. Вона складається з двох частин – Преамбули, 16 статей та тексту присяги гетьмана Війську Запорізькому. Конституція проголошувала вічність і недоторканність території України; визначала суверенітет від Москви та Польщі, звільнення від попереднього підданства Швеції; встановлення миру та військового союзу з Кримським ханством; Конституція закріплювала назву Української держави; проголошувалася державницька ідеологія, ідеологія шляхетсько-козацької верстви як основи незалежності України. Новаторськими ідеями гетьмана Пилипа Орлика та його документа був парламентаризм та розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки.
Окрім інформації про організацію та діяльність ВР України, студенти також дізналися про історію створення самої будівлі Парламенту. У лютому 1936 р. було оголошено конкурс на кращий проект приміщення Верховної Ради УРСР, до якого були залучені провідні фахівці, відомі в Україні архітектори: В.Риков, В.Заболотний, С.Григор'єв і Є.Штейнберг. Журі зупинило свій вибір на проекті, запропонованому Володимиром Гнатовичем Заболотним. Будинок українського парламенту споруджувався протягом 1936-1939 рр. і на початку літа 1939 р. був прийнятий державною комісією. З 25 липня 1939 р. у будинку Верховної Ради України по вулиці М.Грушевського, 5, відбуваються засідання українського парламенту. Будинок спроектовано у строгій прямокутно-симетричній формі, невисоким – лише три поверхи. Його увінчує купол з металу і скла, через який освітлюється зала для сесійних засідань. Пласка покрівля сучасної споруди додає їй композиційної гармонії. Під час Другої Світової війни будинку було завдано значних пошкоджень, до сесійної зали, прямо через скляний купол потрапила авіаційна бомба, яка не вибухнула. Як не дивно, але під час окупації Києва, саме німецькими військами було розміновано багато адміністративних будівель, в тому числі і будівлю Парламенту і тим самим врятовано історичну спадщину. У процесі реконструкції у 1945-1947 рр. за проектом В.Заболотного до головної споруди було добудовано триповерхову північно-західну частину для адмінперсоналу, що має в плані напівкільцеву замкнуту форму з внутрішнім подвір'ям – в такому вигляді існує і дотепер.
