16 листопада 2022 року
Онлайн-відеозустріч (google meet)
Щорічний Круглий стіл на тему: «Державно-правова реформа в умовах воєнного стану в Україні», за участю фахівців профільних державних органів та юристів провідних закладів вищої освіти, зокрема Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції України, ЦНАП Оболонської районної державної адміністрації в м. Києві, Київського університету імені Тараса Шевченка, відбувся 16 листопада 2022 року.
Ігор ГРИЦЯК – доктор наук з державного управління, професор кафедри міжнародного права, європейської та євроатлантичної інтеграції Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка, заслужений діяч науки і техніки України, відкриваючи захід, привітав усіх здобувачів вищої освіти із Заходом і побажав плідної праці. У своєму виступі, наголосив на тому, що Україна черговий раз опинилася у вирі війни, знову бореться за свою незалежність як це було у XIII-ХІV ст.ст. (боротьба Галицького та Волинського князівства з Московією, Угорщиною, Поляками та Литвою), ХVI ст. (Річчю Посполитою), ХІХ ст. (Російською та Австро-Угорською імперіями), ХХ ст. (Перша та Друга світові війни) і ось ХХІ ст. – проти путінсько-російської агресії, розпочатої ще в далекому 2014 році і її активної фази 24 лютого поточного року. Але ми маємо пам’ятати, що українці це нація нескорених, нація воїнів, нація переможців. Наші пращури були великими воїнами – кіммерійці, скіфи, алани, роксолани. Навіть цар великої Перської імперії – Дарій І був змужений відступити від південних степів Причорноморʼя, а батько Філіпп ІІ та його син Олександр так і ненаважилися вступити у боротьбу зі скіфами. Тож маємо пам’ятати, що в наших жилах тече кров великих і непереможних воїнів, які тисячі років по тому творили і боронили українську державність. Так як наші пращури перемагали ворогів, так і сьогодні маємо перемогти північного сусіда – варвара.
Андрій ЧЕРНЕГА – викладач кафедри публічного права Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка, звертаючись до учасників Круглого столу, наголосив на наступному: українці не вперше виборють свою незалежність від Радянської, а тепер путінської Росії. Всі спроби захопити і поширити радянську владу на територію України супроводжувалися тотальним винищенням українців, шляхом терору – колективізації, індустріалізації, які призвели до трьох голодоморів – 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. – іншими словами, тричі геноциду українців. Події 100-річної давнини повторюються, відколи у лютому 2014 році Росія окупувала Кримський півострів та захопила Схід України, знову почалися переслідування, репресії і депортації кримських татар, сотні тисяч дітей та понад 2,8 млн людей депортовані у віддалені регіони Росії. Знищені сотні цивільних населених пунктів та їхня інфраструктура, загиблі від початку повномасштабного наступу перевищують цифру в 10 тис. Рашисти в черговий раз, у ХХІ ст. нагадали нам про свою ненависть до всього українського. Наприклад, протягом 1921-1923 рр. радянський режим знищив 3,5 млн українців, 1932-1933 рр. – 10,5 млн. і 1946-1947 рр. – 1,5 млн. Московитам завжди була потрібна українська земля – без українців. Такою була плата українського народу протягом ХХ ст. за програш у визвольних змаганнях 1917-1922 рр., окупацію фашистським режимом України періоду Другої світової війни і спроби національного відродження післявоєнний період.
Тетяна БОГДАНЕВИЧ – провідний науковий співробітник відділу «Тестологічний центр», доктор філософії в галузі знань «Право», розповіла про особливості здійснення правосуддя в умовах війни. Відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», повноваження судів не можуть бути припинені, а скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється законом. Попри це, судова гілка влади також зазнала впливу війни та її наслідків. Наприклад, ще в травні-червні 2022 року частина судів України призупинили свою діяльність через активні бойові дії та тимчасову окупацію. У зв'язку з повномасштабним вторгненням путінської Росії на Україну, веденням активних бойових дій та тимчасову окупацію окремих територій, низка судів в Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Харківській та Херсонській областях призупинили свою діяльність. Внаслідок чого відповідними розпорядженнями Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, територіальну підсудність судових справ, що розглядались в цих судах, було змінено. Не менш, актуальним постало питання цифровізації судочинства, яке набуло піку своєї популярності ще в лютому-березні 2020 року, коли весь світ був стурбований Covid-19. Навесні 2020 року Верховна Рада України прийняла закони, які надали можливість реалізувати право учасникам судочинства брати участь в судових засіданнях дистанційно. Державна судова адміністрація розробила порядок проведення відеоконференцзвʼязку під час судового засідання за участі сторін поза межами приміщення суду. Таким чином було передбачено використання системи EasyCon або інших доступних для суду та учасників судового процесу засобів, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзвʼязку. Такий механізм проведення судових засідань в дистанційному форматі, без присутності учасника справи безпосередньо в залі судового засідання, допоміг значно нормалізувати здійснення правосуддя в умовах карантину. Проте практика показує, що умови воєнного стану перешкоджають реалізувати права осіб на розгляд їх справи судом навіть у такий спосіб.
Неллі ПОБІЯНСЬКА – приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області, держреєстратор, розповіла учасникам заходу про те, що запроваджений воєнний стан на території України суттєво вплинув на організацію та діяльність нотаріату по всій країні. Відповідно до Постанови КМ України № 164 від 28 лютого 2022 року «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», було встановлено мораторій на вчинення нотаріальних дій за зверненням громадян Російської Федерації або юридичних осіб, у яких власником істотної частки чи кінцевим бенефіціаром є громадяни країни агресора. Постановою було спрощено форму засвідчення справжності підписів на заявах про надання дозволу про виїзд дитини за кордон строком до трьох місяців – скасовано необхідність використання спеціальних бланків нотаріальних документів. Іншою постановою було скасовано вимогу щодо використання нотаріальних бланків також при посвідченні довіреностей та заповітів, засвідчення справжності підпису на документах. Замість бланків, нотаріуси могли використовувати звичайні аркуші паперу з нанесеними на них за допомогою комп'ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти. На період дії воєнного стану було також обмежено повноваження нотаріусів щодо здійснення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та щодо нерухомості. На початку повномасштабного вторгнення, березень-травень, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не працював, а тому зареєструвати, придбати чи продати нерухомість було неможливо. Ситуація виправилася ближче до осені. Також, цією постановою передбачено обмеження доступу нотаріусів до державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції в адміністративно-територіальних одиницях, перелік яких затверджується Міністерством юстиції. Перелік таких адміністративно-територіальних одиниць було затверджено наказом Міністерства юстиції від 01 квітня 2022 року № 1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України», і до них увійшли: Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська область та Автономна Республіка Крим, місто Севастополь.
Валерій КРАВЧУК – прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, доповів учасникам заходу про особливості роботи прокуратури в умовах воєнного стану. В умовах війни прокуратура як правоохоронний інститут держави, продовжує виконувати свої функції, покладені на неї Основним законом України та профільним Законом, а саме: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію i процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави і особи в суді. Одним із найважливіших завдань прокуратури в умовах воєнного стану є документування всіх фактів і внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо посягання на територіальну цілісність та недоторканність України, диверсій, незаконного перетину державного кордону України, планування, підготовки та розв’язування та ведення агресивної війни. Наразі прокуратура сфокусована на розслідуванні фактів жорстокого поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вивезення цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій за статтею 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів і звичаїв війни». З метою оптимізації роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері щодо виконання визначених функцій, розмежування їхніх повноважень із самостійними структурними підрозділами Офісу Генерального прокурора, обласними та окружними прокуратурами, було видано наказ Генерального прокурора України «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері». За даними генпрокурора України, тільки станом на березень 2022 року повномасштабної війни РФ проти України, було зареєстровано понад 68 тисяч воєнних злочинів російських військових та 952 факти застосування заборонених засобів ведення війни, реальна кількість злочинів залишається набагато вища, оскільки немає доступу до територій, які досі в окупації.
Ліля БОРШУЛЯК – керівник ЦНАП Оболонської районної державної адміністрації в місті Києві, у своєму виступі повідомила, що з самого початку повномасштабного вторгнення адміністративні центри послуг не припиняли своєї роботи. На територіях, де не ведуться бойові дії, ЦНАПи продовжують працювати у повному обсязі та надавати усі необхідні послуги. Так, наприклад Центри надання адміністративних послуг Києва працюють у будні (понеділок-пятниця) із 10:00 до 16:00. перелік послуг суттєво був обмеженим, оскільки через введення воєнного стану в Україні не всі суб’єкти надання адміністративних послуг відновили роботу в повному обсязі, і доступ до інформаційних ресурсів також на сьогодні обмежено. Так в період з березня по серпень 2022 року реєстрація народження та шлюбу відбувалася лише через органи державної реєстрації актів цивільної стану (ДРАЦС); реєстрацію нерухомості припинено було припинено; реєстрація юридичної особи, фізичної особи, благодійного фонду здійснювалося незалежно від місця через Портал Дія; реєстрацію місця проживання/декларування, а також зняття – припинено; задля подовження термінів дії паспортів громадянина України необхідно було звертатись безпосередньо до підрозділів міграційної служби; отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та отримати допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання можна було в органах соцзахисту районних адміністрацій міста Києва; зупинено строки надання послуг.
Щодо тих ЦНАП територіальних громадах, на територіях яких ведуться бойові дії, Верховна Рада 24 березня 2022 року внесла відповідні зміни до законодавства та прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення керованості державою в умовах воєнного стану». Центральна влада у цих громадах визначила особливості надання адміністративних та інших публічних послуг. Звісно, що перебіг строків звернення за отриманням таких послуг і строків їх надання зупиняється. Адміністратори ЦНАПів, посадові особи органів місцевого самоврядування, які перемістилися з території на якій проводяться бойові дії мають переважне право на призначення на вакантні посади в органах місцевого самоврядування без конкурсного відбору, за умови наявності у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи. Крім того, через центри надання адміністративних послуг у громадах на території яких ведуться бойові дії надаються всі адміністративні послуги, які на цій території надаються безпосередньо суб'єктами надання адміністративних послуг.
