У квітні 2019 року Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України та Фармацевтична компанія «Фармак» оголосили Всеукраїнський конкурс наукових робіт студентів 1 - 4 курсів (бакалаврат) усіх спеціальностей «ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ПРОФЕСІЇ». За результатами конкурсу студенти-консультанти Юридичної клініки «Астрея» ІІ курсу Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка Дар’я Чиж та Ольга Чижевська нагороджені дипломами І ступеняу номінації «Наукова стаття».
Наукового керівника, завідувача ЮК «Астрея», доцента кафедри публічного і приватного права Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка – Андрія Чернегу нагороджено дипломом І ступеня за наукове керівництво роботами призерів конкурсу.
Подана на конкурс робота на тему: «Доброчесність – ключова вимога до кандидатів на посаду державного службовця», висвітлює динаміку державно-правової реформи в Україні, її ключові напрями щодо формування принципово нової судової влади, державної служби та протидії корупції. У рамках судової реформи, яка розпочалася у червні 2016 року, з прийняттям змін до Конституції України, був прийнятий новий закон «Про судоустрій і статус суддів», покликаний докорінно змінити процедуру добору кандидатів на посаду суддів та й загалом реформувати судову гілку влади. Головною новелою даного закону стали поява серед критеріїв відбору суддів таких якостей кандидата, як «компетентність» та «доброчесність». Проаналізувавши законодавство України, автори статті дійшли висновку, що на законодавчому рівні термін «доброчесність» вживається у законах України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні», «Про запобігання корупції», «Про державну службу», проте тлумачення самого поняття «доброчесність» немає в жодному з вище наведених нормативно-правових актів, що варто вважати прогалиною у законодавстві. Саме по собі поняття «доброчесність» було сформоване за рамками юриспруденції, і, щоб з’ясувати його зміст, необхідно звернутися до філософських вимірів та уявлень.
Важливо відмітити, що основою формування та розвитку доброчесності на державній службі України є європейські стандарти доброчесності та боротьби з корупцією, визначені у міжнародних договорах і угодах, які ратифіковані Україною. На сьогодні з урахуванням європейських стандартів для забезпечення доброчесної державної служби України застосовують механізми люстрації, запобігання конфлікту інтересів, дотримання етики поведінки, декларування майна, доходів, витрат та зобов’язань фінансового характеру державних службовців.
В Україні, починаючи з 2006 року, були зроблені спроби щодо розробки відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців законопроектів щодо доброчесності державних службовців, однак вони так і не були прийняті, а саме: «Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування», «Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців»; «Про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів» та «Про заходи державного фінансового контролю публічної служби»; Кодекс доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Правилами етичної поведінки державних службовців визначено основні ознаки доброчесності, серед них такі, як спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами; неприпустимість використання державного майна в особистих цілях; недопущення наявності конфлікту між публічними й особистими інтересами тощо. Доброчесність – базовий принцип побудови державної служби та основа етичної поведінки державних службовців і посадовців з метою забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян діяльності, яка функціонує в інтересах держави і суспільства.
