25 квітня 2019 року колектив ЮК «Астрея» та студенти Центру юридичної деонтології Факультету права та міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка прийняли участь у Міжнародній науково-практичній конференції: «Право, юридична наука та освіта: здобутки та перспективи (Костенківські читання)», що відбулася на базі кафедри теорії права та держави Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Результати участі у заході висвітлені у Збірнику Конференції, що вміщує праці, які висвітлюють питання формування, розвитку, моделювання та закріплення юридичної науки та освіти; актуальні теоретичні та практичні питання інститутів, підгалузей та галузей права; зміни та основні риси розвитку правової системи України, особливості її інтеграції до європейської правової моделі.
Слід відмітити виступи докторів юридичних наук, професорів Світлани Бобровник, Тараса Дідича, Петра Захарченка, Володимира Котюка, Наталії Онищенко, Дениса Севрюкова, які висвітлили питання сучасного виміру людини у праві, співвідношення право пізнання та право розуміння, проблем варіативності дефініції історії українського права, співвідношення права і прогресу та сучасні тенденції їх еволюції та розвитку тощо.
Зокрема Андрій Чернега, виступаючи на пленарному засіданні, підняв цікаву і своєчасну тему аналогії права та закону у сфері реалізації права на житло учасниками бойових дій (АТО). На практиці сформувалася певна модель поведінки соціальних служб по відношенню до учасників бойових дій та членів їх сімей, яка потягла за собою цілу купу відмов у наданні пільг через відсутність реєстрації шлюбу, відсутність родинних зв’язків, досягнення дітьми повноліття або через їх одруження тощо. Такою, відверто кажучи, непрофесійною поведінкою або халатним відношенням до своїх обов’язків, соціальні служби позбавляють наших захисників України конституційного права на житло, змушуючи останніх шукати захисту та відновлення порушених прав у судах. Справи дійшли до Верховного суду України, а Конституційний суд, ще 20 років тому, у 1999 році здійснив, навіть, офіційне тлумачення «члена сім’ї», застосувавши до члена роди учасника
бойових дій та військовослужбовця норми Сімейного та Житлового законодавства, на підставі якого були прийняті позитивні для військовослужбовців рішення Великої Палати Верховного Суду (від 22 серпня 2018 року) та Вищого Адміністративного суду України (від 07 грудня 2016 року).
Олена Калашник доповіла про особливості використання практики застосування катування до обвинувачених та засуджених за «релігійний екстремізм» в деяких країнах СНД, наголосивши на тому, що в багатьох країнах світу продовжує існувати ганебна практика систематичного застосування катування до обвинувачених та засуджених, у тому числі і за так званий «релігійний екстремізм». Значна частина шукачів притулку в Україні обґрунтовує свої побоювання повернення до країни погодження саме цим. В підтвердження існування практики застосування катування до обвинувачених та засуджених існує ряд рішень Європейського Суду з прав людини у справах… , згідно з якими видача осіб до країни походження є порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки таким особам реально загрожує небезпека застосування до них тортур і нелюдського або принижуючого гідність поводження – з метою отримання зізнань та в якості покарання за злочин.
Свої наукові доробки презентували студенти Юридичної клініки та Центру юридичної деонтології, а саме – Сергій Гаргун, Ангеліна Івашкевич, Дмитро Метелиця, Дар’я Пентіло, Володимир Кітнік, Ольга Гурська та Олена Сищікова. Захід завершився спільною фотосесією і врученням збірників апробованих наукових праць.
