08 листопада 2025 року
IQ Business Centerа, м. Київ
Колектив ЮК «Астрея» Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка взяв участь у щорічному Всеукраїнському Форумі молодих юристів України, організованому і започаткованому ще в далекому 2009 році, Радою молодих юристів України. Організаторами заходу виступили: адвокатські об’єднання і компанії «Євстігнєєв, Сидоренко і партнери», «GRAMATSKIY», ADER HABER, AVERLEX, UNIMINDS, LEGALACT, Etorum, Вознюк & Туровський, VIDAR за підтримки Міністерства юстиції України, Міністерства у справах ветеранів України, Верховного Суду, Центральної виборчої комісії, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Інституту політико-правових та релігійних досліджень.
У вступному слові Євген КОТОРОБАЙ – голова ради молодих юристів України привітав усіх учасників заходу із його початком і представив гостей та спікерів заявлених у програмі Форуму молодих юристів україни-2025. Михайло СМОКОВИЧ – голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Олена ФЕРЕНС – заступниця Міністра юстиції України, Фархад ФАРХАДОВ – заступник Міністра у справах ветеранів України, Андрій БУТЕНКО – голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, звертаючись до усіх присутніх звернули свою увагу на тому, що відповідний захід став традицією у юриспруденції, є своєрідним стимулом до самовдосконалення та професійного зростання. Відмітили про його всеукраїнський характер, що дає змогу майбутнім юристам та провідним фахівцям у сфері правничої діяльності поділитися досвідом, передати його майбутньому поколінню правників. Зокрема Андрій БУТЕНКО, звертаючись до учасників заходу закцентував увагу на юридичному клінічному рухові співзасновниками якого були Координаційна рада молодих юристів при Міністерстві юстиції України та ЮК «Фенікс» КУП НАН України, яку очолював протягом 2008-2011 років Андрій ЧЕРНЕГА. Сьогодні презентує успішну діяльність ЮК «Астреї» ФПМВ Університету Грінченка (2014-2025 рр.).
У першій сесії: «Шлях до правосуддя до європейських стандартів» виступили Віктор ДУБОВИК – генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України з темою «Розвиток правосуддя: євроінтеграційні виклики», наразі необхідно вирішити шлях синхронізації правової системи України з правовою системою Європейського Союзу у рамках процесу євроінтеграції. Цей процес має пришвидшити Стратегія розвитку правосуддя на 2025-2030 роки. Стратегія враховує не тільки субʼєктивні і об’єктивні чинники на шляху до покращення правосуддя, а й ті вимоги, які висуваються Україні при вступі до ЄС. Стратегія включає два блоки, перший стосується розвитку системи судової гілки влади, адвокатури, прокуратури і реформування юридичної освіти. Також приділяється увага здійсненню перехідного правосуддя на окупованих територіях. Другий блок стосується удосконалення конституційного судочинства. Стратегія розвитку системи правосуддя на 2025-2030 рр. наразі не затверджена, але Вища рада правосуддя затвердила Комунікаційну стратегію на 2025-2029 роки, яка є важливою складовою ширшої реформи. Вона передбачає покращення комунікації як всередині судової системи, так і з суспільством, шляхом використання нових технологій, навчання персоналу та впровадження кризових протоколів. Ключовими завданнями є забезпечення прозорості, боротьба з дезінформацією та формування довіри до судової влади.
Дмитро ГУДИМА – суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, доповідаючи про «Верховний Суд та його практика: деякі проблеми на шляху до євроінтеграції та перспективи їхнього вирішення» наголосив на тому, що хоча існує проект Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2025–2029 рр., яка передбачає, зокрема, необхідність добору суддів Верховного Суду та формування окремої системи правосуддя в публічно-правових спорах, заплановані зміни в системі правосуддя все ще потребують детального опрацювання. Звернув увагу учасників заходу на ролі громадськості у формуванні довіри у суспільства до судової влади. Підняв питання щодо необхідності «посилення відповідальності Громадської ради доброчесності». Детально проаналізував практичні проблеми імплементації європейських стандартів та взаємодію національної судової системи з Європейським судом з прав людини та Судом ЄС.
Олег ТКАЧУК – суддя Великої Палати Верховного Суду, виступив із темою: «Верховний Суд, Європейський суд з прав людини та Суд Європейського Союзу: спільні вектори розвитку у сфері захисту прав людини», то ж такими векторами розвитку Верховного Суду, ЄСПЛ та Суду ЄС є забезпечення верховенства права, однакове тлумачення та застосування законодавства, а також захист прав людини. Ці суди, попри різні юрисдикції, прагнуть до єдиної мети – створення єдиної судової практики, яка б гарантувала права і свободи громадян та стабільність правових систем. Усі три судові інстанції ставлять за мету захист прав і свобод людини, хоча й у різних контекстах. Верховний Суд України забезпечує захист прав у рамках національного законодавства, а ЄСПЛ гарантує захист прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини (1950 року), та захищає права в рамках національних систем. І Верховний Суд і Суд ЄС прагнуть забезпечити однакове застосування законів у своїх юрисдикціях. ЄСПЛ, у свою чергу, надає тлумачення Конвенції та протоколів до неї, які впливають на національні суди. Таким чином, всі три суди працюють над узгодженням тлумачень правових норм. Основний принцип, який об'єднує ці три судові інстанції, - це верховенство права, вони прагнуть забезпечити, щоб закони були справедливими, послідовними та застосовувалися до всіх рівною мірою.
Євген ПЕТРОВ – суддя Верховного Суду у касаційному цивільному суді, член Правничої асоціації «Добросуд», у своєму виступі «Родь судді як інтерпретатора права у добу євроінтеграції» підкреслив наступне – роль судді як інтерпретатора права полягає в тому, щоб здійснювати правосуддя шляхом тлумачення норм права і застосовувати їх для вирішення конкретних правових суперечок. Це означає, що суддя не просто механічно застосовує закон, а й розкриває його зміст, враховуючи обставини справи, та забезпечує, щоб його рішення були відповідно до принципу верховенства права. Будучи частиною європейського простору та його правової системи, Судді Верховного Суду є інтерпретаторами рішень ЄСПЛ, оскільки зобов'язані враховувати тлумачення Конвенції, надане ЄСПЛ, при розгляді справ в Україні. Їхня роль полягає в забезпеченні виконання рішень ЄСПЛ щодо конкретної країни та у забезпеченні захисту прав людини з урахуванням практики Суду. Через тлумачення, що надається ЄСПЛ, національні суди, використовуючи практику Європейського суду корегують свою інтерпретацію права. Правильне застосування рішень ЄСПЛ полягає у виконанні державою обов'язків як щодо індивідуальних заходів (виплата компенсації, перегляд справ), так і загальних заходів (зміна законодавства, судової практики для усунення системних проблем), а також у використанні рішень Суду як орієнтира для тлумачення прав, закріплених у Європейській конвенції з прав людини (1950 року).
Друга та третя сесії: «ШІ (АІ) & Юристи: апгрейд професії та держави», «Business defence talks» були представлені не менш цікавими виступами і доповідями. Зокрема, про цифровізацію держави та ШІ в публічному адмініструванні; професійну трансформацію юристів у майбутньому; відповідальність за юридичні рішення, ухвалені з використанням ШІ тощо.
Захід завершився урочистим нагородженням переможців Всеукраїнського конкурсу «Молодий правник року 2024/2025». ЮК «Астрея» ФПМВ Університету Грінченка була відзначена нагородою Лауреата в номінації найкраща юридична клініка за підсумками 2024/2025 року. Цінність подібних заходів полягає не лише в змістовних дискусіях. Форум створив унікальне середовище для професійного нетворкінгу – можливість особисто познайомитися з діючими суддями Верховного Суду, представниками міністерств, провідними юристами України.
