14 листопада 2025 року
Київський столичний університет імені Боиса Грінченка, м. Київ
Захід проводиться щорічно і приурочений до проведення в країні державно-правової реформи судових та правоохоронних органів, завершального етапу добору суддівського корпусу, оптимізації роботи прокуратури та поліції, підвищення ефективності боротьби з корупцією в органах державної влади та місцевого самоврядування. Організаторами заходу виступили Центр юридичної деонтології, Юридична клініка «АСТРЕЯ» Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка та Університет ринкових відносин. В круглому столі взяли участь Анфіса НАШИНЕЦЬ-НАУМОВА – в.о. декана Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка, Галина ЛЕВКІВСЬКА – проректор з гуманітарної освіти і виховної роботи ВНЗ «Київський університет ринкових відносин»; Марія ОСЯДЛА – головний спеціаліст відділу зав’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України; Лілія БОРШУЛЯК – начальник управління – адміністратор управління (Центру) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації; Тарас ДІДИЧ – заступник директора з науково-педагогічної роботи Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор; Валерій КРАВЧУК – прокурор відділу Офісу Генерального прокурора; Іван ПАЛАМАРЧУК – головний спеціаліст Департаменту правового забезпечення Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Вадим КЛИМЮК – юрист БФ «КАРІТАС» та БФ «Блакитний птах», Тетяна ЧИСТЯКОВА – директорка видавництва «Хай-Тек Прест» та Голова оргкомітету та організатор щорічного Всеукраїнського молодіжного конкурсу ЕСЕ «Я маю право» з 2023 року, громадська діячка.
Захід відвідали студенти різних курсів і спеціальностей, зокрема спеціальності «Право» та «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» також студенти-правники Університету ринкових відносин.
Анфіса НАШИНЕЦЬ-НАУМОВА – привітала усіх учасників круглого столу і звертаючись до студентської громади та до спікерів наголосила на важливості і своєчасності заходу, оскільки і право, і держава в умовах війни постійно трансформуються, точніше їхні інститути і галузі. В конституційному праві з’являється інститут множинного громадянства, за який проголосували депутати у червні, а вже у липні підписав закон президент України; господарський кодекс припинив свою дію, з огляду на суперечність господарських норм і норм ЦК України, застарілість положень (зокрема, радянських підходів до управління державним майном), а також необхідність приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів, з метою покращення інвестиційної політики держави. Немає галузі права, яка б протягом 2022-2025 років не зазнала змін. Це в першу чергу викликано умовами воєнного стану, а в другу виникненням нових суспільних відносин. Глобальна цифровізація суспільних відносин та державних процесів, спроби оптимізації та покращення судової та адміністративної сфери, спонукають до використання інформаційних технологій – ШІ, за допомогою якого можуть бути автоматизовані повсякденні рутинні завдання, що дасть змогу вивільнити робочий час суддів та співробітників, аби вони зосередилися на складніших аспектах їхньої роботи.
Андрій ЧЕРНЕГА – ми збираємося у такому форматі вже 11 рік поспіль, єдине що маленька війна розв’язана рф у 2014 році переросла у велику і її способи і методи ведення стали набагато жорстокіші з елементами геноциду проти українського народу. У цій страшній війні загинула сила силенна українців, як військових так і цивільних. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Тож держава виступає гарантом правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни, членів їх сімей у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності. Не дивлячись на задекларовану допомогу з боку держави, вона бажає кращого. За даними Міністерства оборони України, з початку повномасштабного вторгнення рф понад 60 % заяв на виплату ОГД розглядаються та задовольняються упродовж перших шести місяців з моменту подання документів, водночас близько 15 % справ потребують уточнення або надання додаткових матеріалів. Відмови у призначенні допомоги становлять у середньому 5–7% від загальної кількості поданих заяв, з яких приблизно 30 % оскаржуються у судовому порядку; успішність таких оскаржень сягає 65–70%. Аналіз судової практики та звернень громадян свідчить, що основними чинниками затримок у призначенні та виплаті ОГД є неповний комплект документів (38 %), помилки в їх оформленні (25 %), відсутність підтвердження зв’язку смерті з виконанням службових обов’язків (18 %), розбіжності в персональних даних заявників (12 %) та інші причини (7 %). За час повномасштабного вторгнення, законодавство у сфері соціального захисту військових та членів їхніх сімей зазнало суттєвої еволюції. Нормативно-правові акти, що регулюють порядок призначення та виплати ОГД, поступово вдосконалюються з метою підвищення ефективності механізмів соціального забезпечення осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій. Зокрема, простежується динаміка таких ключових законодавчих змін: лютий 2022 р. – установлено базовий розмір ОГД у сумі 15 млн грн; січень 2023 р. – затверджено детальний порядок призначення та виплати ОГД, що уніфікував процедурні аспекти реалізації права на допомогу; червень 2024 р. – запроваджено інститут особистого розпорядження військовика, який розширює можливості індивідуального волевиявлення у визначенні отримувачів допомоги; листопад 2024 р. – уточнено коло осіб, які мають право на отримання ОГД, з урахуванням соціально-правового статусу кожної категорії; січень 2025 р. – удосконалено процедуру здійснення виплат у спеціальних випадках, що забезпечує більшу гнучкість та інституційну відповідальність уповноважених органів.
Галина ЛЕВКІВСЬКА – у своїй промові наголосила на тому, що такі заходи вкрай важливі для сучасної молоді, коли старші покоління можуть поділитися своїми досягненнями і задумами з майбутніми юристами. Це чудова можливість зануритися у практичний вимір реалізації та застосування права, коли змінюються інституції, вносяться чисельні зміни у законодавчі та підзаконні акти і на реальних прикладах можна побачити і відчути державно-правові трансформації. Нагадала усім присутнім на заході, що рівно 35 років потому Україна проголосила Декларацію незалежності України (липень 1990 року), яка проголосила верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади в межах її території та незалежність у зовнішніх відносинах. Цей документ став першим кроком до відновлення незалежності і заклав правові основи для побудови правової та соціальної держави, яка мала власні закони, економічну самостійність, громадянство, територіальну цілісність та гарантії прав громадян. Саме завдяки двом крокам – Декларації (1990 року) і Акту проголошення незалежності (1991 року) – ми сьогодні маємо можливість жити у своїй державі і спілкуватися вільно українською мовою і творити своє право.
Марія ОСЯДЛА – звертаючись до студентів, звернула свою увагу на реформі яка відбувається вже 5 рік поспіль в апараті ВР України. Воєнний стан вніс свої корективи у парламентську реформу, усе, що стосується внесення змін до Конституції, наразі виконати неможливо, оскільки Конституція України забороняє вносити зміни до тексту Основного Закону в період дії цього правового режиму воєнного стану. Тому станом на сьогодні усі можливі покращення можна умовно розділити на дві категорії: ті, що є нагальними і їх напрацювання та реалізація не потребують внесення змін до Конституції. Пріоритетними є удосконалення Законів України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України» та прийняття Етичного кодексу. Власне. Відповідні питання були обговорені, за період повномасштабної війни, тричі на зустрічах у форматі «Діалогів Жана Моне» (у травні й листопаді 2023 року та у квітні 2024 року), в яких взяло участь керівництво Верховної Ради та представники депутатських фракцій і груп. За результатами цих обговорень парламентарі дійшли згоди, щодо: підвищення інституційної спроможності парламенту; ухвалення Етичного кодексу та З.У. «Про парламентську службу»; розроблення змін до законодавства в частині врегулювання статусу опозиції; забезпечення адаптації національного законодавства до права ЄС. У січні 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації» (законопроєкт №11321). Проєкт закону розроблявся у тісній співпраці з громадськими організаціями, експертами та міжнародними партнерами і спрямований на підвищення прозорості та підзвітності роботи Верховної Ради. Проте, минуло вже більше ніж пів року відтоді як документ був переданий на підпис Президенту, однак він досі лишається непідписаним. Цей закон передбачає: трансляцію засідань парламентських комітетів; доступ журналістів та представників громадянського суспільства до засідань, зокрема онлайн; завчасне інформування про порядок денний комітетів (щонайменше за 24 години); оприлюднення відеозаписів засідань не пізніше ніж через добу після їх проведення. Реформа парламенту 2025 року також включає впровадження єдиних підходів до оплати праці державних службовців на основі класифікації посад та запровадження нової системи управління кадрами. Це передбачає класифікацію посад державної служби відповідно до затвердженого Алгоритму, встановлення схеми посадових окладів та перегляд системи преміювання для державних службовців.
Лілія БОРШУЛЯК – Першого жовтня 2025 року був затверджений постановою Кабінету Міністрів України Перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади та адміністративних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування у порядку виконання делегованих повноважень, які є обов’язковими для надання через центри надання адміністративних послуг, їх нараховується близько 360. Ці послуги охоплюють різноманітні сфери, зокрема реєстрацію бізнесу, нерухомості, а також послуги податкової та пенсійної сфер. Для ЦНАПів у прифронтових регіонах існує окремий перелік 245 обов'язкових послуг за наявності відповідного персоналу. Уряд визначив 360 послуг є обов’язковими для надання у всіх ЦНАПах. Додатково 13 послуг (наприклад, оформлення паспортів та посвідчень водія) є обов’язковими для тих центрів, що мають спеціальне обладнання. 118 послуг тепер мають надаватися через територіальні підрозділи та віддалені робочі місця адміністраторів ЦНАП. Це гарантує доступність навіть у найменших громадах. Крім того, Оформити правовий статус, забрати посвідчення, подати заяву на виплати, отримати витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни – і це далеко не повний перелік послуг, які захисники, захисниці та їхні родини можуть отримати в офісах ЦНАП у форматі «єдиного вікна». На сьогодні за таким принципом працює вже 1856 офісів, завдяки чому можна отримати одразу кілька сервісів – без додаткових черг та переадресацій. Військовослужбовці та члени їх сімей можуть звертатися до ЦНАПів з питаня: встановлення статусів учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності; призначення одноразових грошових допомог для людей з інвалідністю, родин загиблих захисників та захисниць, волонтерів; видачі або заміни відповідних посвідчень; подання заяви на отримання компенсації за оренду житла; отримання інформації з Єдиного державного реєстру ветеранів війни; щодо отримання інших адміністративних послуг. Для ЦНАПів Міністерство у справах ветеранів розробило офіційні методичні рекомендації, що стали стандартом для надання ветеранських послуг по всій країні. Завдяки спільній роботі Міністерства у справах ветеранів, Міністерства цифрової трансформації України, військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування відбувається розбудова мережі зручних та доступних сервісів для ветеранів війни та членів їх сімей.
Іван ПАЛАМАРЧУК – липні 2025 року було офіційно опубліковано З.У. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності АРМА, та вдосконалення механізмів управління активами» № 4503-IX, який докорінно змінює систему управління арештованими активами. Закон набрав чинності та почав діяти з дня, наступного за днем опублікування, крім пункту 19 розділу I Закону, який вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Відповідний Закон спрямований на створення умов для економічно ефективного й корупційно невразливого управління арештованими активами та виправлення наявних інституційних недоліків, які перешкоджають виконанню функцій Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Ключовими новаціями реформи АРМА є запровадження незалежного аудиту Національного агентства, нової конкурсної процедури відбору керівника Агентства за участі міжнародних експертів, а також удосконалення процесів управління арештованими активами. Законом, зокрема, оновлюється процедура відбору кандидатів на посади Голови та працівників Національного агентства. Впроваджується найкращий досвід щодо залучення міжнародних партнерів до конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства. Також змінюються підходи до обрання управителя арештованими активами та управління такими активами. Новий підхід передбачає поділ активів на прості та складні, процедури ідентифікації активів та аудиту ефективності управління арештованими активами. Крім того, спікер повідомив, що 2 жовтня 2025 року, в будівлі АРМА відбувся круглий стіл «Управління активами: комплексні рішення», в межах якого учасники обговорили подальші кроки реформування роботи Агентства з Розшуку та Менеджменту Активів та удосконалення процедур управління арештованими активами, з огляду на положення Закону № 4503-IX. За словами голови Агентства Ярослави Максименко, на сьогодні в управлінні АРМА перебуває активів в загальній сумі близько 200 млрд грн. Серед них плавзасоби, нерухомість, в тому числі земельні ділянки, цінні речі; реєстр арештованих активів обліковує 70 тисяч записів. Інветаризація активів до сьогоднішнього дня не проводилася. «Однією із основних наших задач є проведення інвентаризації того, що є в АРМА, провести оцінку, обрахувати скільки коштів і яку користь ці активи можуть принести нашій державі. Ми зможемо досягти того, щоб ці активи працювали на економіку та обороноздатність України» - зазначила очільниця.
Звісно це опис не всіх спікерів, але як бачимо всі доповіді цікаві, змістовні і займають досить паперу і часу на їх висвітлення. Захід завершився урочистою подякою спікерам, гостям і всім відвідувачам Круглого столу за знайдений і приділений час і можливість буди присутніми на ньому, в надзвичайно складних умовах воєнного стану.
