13 жовтня 2023 року
Київський університет імені Бориса Грінченка, Факультет права та міжнародних відносин, м. Київ, вул. Левка-Лукʼяненка, 13б, ауд.615 (змішаний формат)
Організаторами заходу виступили Центр юридичної деонтології, Юридична клініка «АСТРЕЯ» Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка та Університет ринкових відносин. В круглому столі взяли участь Галина ЛЕВКІВСЬКА – проректор з гуманітарної освіти і виховної роботи ВНЗ «Київський університет ринкових відносин»; Марія ОСЯДЛА – головний спеціаліст відділу зав’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України; Лілія БОРШУЛЯК – начальник управління – адміністратор управління (Центру) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації; Тарас ДІДИЧ – заступник директора з науково-педагогічної роботи Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор; Валерій КРАВЧУК – прокурор відділу Офісу Генерального прокурора; Дмитро НАВРОЦЬКИЙ – керуючий партнер AO «SENSUM», член комітету Національної асоціації адвокатів України з аграрного, земельного та довколишнього права, член Центру земельного права Вищої школи адвокатури, адвокат та інші. Захід відвідали студенти різних курсів і спеціальностей, зокрема спеціальності «Право» та «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» також студенти-правники Університету ринкових відносин.
Галина ЛЕВКІВСЬКА – виступила з вітальним словом і привітала учасників Круглого столу з прийдешніми професійними і релігійними святами, побажала усім успіхів і натхнення у професійному кар’єрному зростанні, Божого благословення, миру і добра на шляху до юридичної досконалості. Щоб скоріш Україна перемогла супостата – Московію, очистила свою землю від «любітєлєй русского міра», щоб скоріш настав мир і спокій на нашій благословенній землі, а воїни які надають нам можливість сьогодні проводити такі чудові заходи, повернулися живи і неушкодженими. Маючи величезний досвід роботи в педагогічній та освітній правничій діяльності, акцентувала увагу студентів – майбутніх правників на тому, що саме такі заходи і є тим містком між теорією і практикою, занурюють молоде покоління у вирій юридичних подій, реформ та звершень. Дозволяють безпосередньо познайомитися з найкращими представниками юриспруденції та перейняти їхній досвід поколінь. Захід відбувся, також, напередодні великого церковного свята, яке відзначається щороку в Україні 14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці. На Покрову заведено відвідувати церковну службу і молитися іконі Покрови Божої Матері. Вважається, що всі прохання Богородиці в цей день будуть почуті. Свято розпочали святкувати у Х ст., від коли Константинополь опинився в оточенні ворогів, міщани зібралися у храмі та почали молитися Пресвятій Богородиці за спасіння. Після цього біля храму з’явилася сама Діва Марія в оточенні ангелів, апостолів та пророків, вкривши його своїм омофором місто було врятоване. До речі, Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят наших козаків. Шануючи християнську релігію та її святих, збудували багато церковних храмів. Деякі Покровські храми ХVІІ-ХVІІІ ст.ст. вціліли і до сьогодні (Покровський собор Харкова, 1689 р. та київська трибанна церква Покрови на Подолі, 1766 року.). На Покрову козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках, у військовому таборі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні свята, то і маємо козацьке свято на Покрову.
Андрій ЧЕРНЕГА – розпочинаючи захід, привітав усіх присутніх з минулим Днем юриста, який зазвичай відзначається правниками щороку 8 жовтня, познайомив аудиторію зі спікерами та гостями заходу і користуючись нагодою, розповів усім присутнім про вплив критерію доброчесності на формування прозорої і справедливої влади в Україні, зокрема перезапуску судової. 2014 рік кардинально позначився і в державно-правовій сфері. Війна, окупація частини української території, криміналізація колабораційної діяльності та факти співпраці українських чиновників з окупаційною владою, викликали нову хвилю дискусій про необхідність перезавантаження української влади на всіх її гілках. Законом України «Про очищення влади», який набрав чинності 16 жовтня 2014 року був визначений досить широкий перелік посад, щодо яких здійснювалися заходи люстрації (міністри, керівники центральних органів виконавчої влади, прокурори, військові, правоохоронці). Під люстрацію потрапили і органи які відповідали за формування суддівського корпусу – Вища рада юстиції (правосуддя), Вища кваліфікаційна комісія суддів та Державна судова адміністрація України. Закон про люстрацію охопив два періоди: радянський комуністичний режим та період узурпації влади Віктором Януковичем. Детально всі критерії для люстрації визначені у ст. 3 Закону України «Про очищення влади». Окрім Закону України «Про очищення влади», трохи раніше, 8 квітня 2014 року, Парламент прийняв Закон України «Про відновлення довіри до судової системи України», він стосувався лише люстрації суддів. Прогнозувалося, що під люстрацію потрапить 1 млн посадовців та державних службовців, проте фактична цифра люстрованих чиновників виявилася в рази менша від заявленої у 2014 році, і склала від 900 до 1000 осіб. Люстрація в Україні була проведена невдало: мала вибірковий характер, суспільні очікування не справдилися, реального очищення влади не відбулося, внаслідок чого українська люстрація обґрунтовано отримала оцінку як декоративна і формальна. Через недосконале законодавство і погано виписану процедуру, люстрація навіть такої невеликої кількості осіб була проведена з грубими порушеннями прав людини, про що свідчать правові висновки і позиції Венеціанської комісії (грудень 2014 року та червень 2015 року), Європейського суду з прав людини, наприклад, у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року. За даними соціологічних досліджень, зокрема «Барометр Світової Корупції – 2013» (Global Corruption Barometer) від Transparency International та Gallup International Association, 66 % українців визначили найкорумпованішою сферою держави – судову владу; подібні результати продемонстрували дослідження Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова у 2014 році – судову владу вважають найбільш корумпованою сферою, 47 % українців вважають, що у ній корупцією охоплено все. За даними Світового Індексу Правосуддя (World Justice Project – Rule of Law Index), Україна за показником «відсутності корупції в судовій системі» зайняла 94 місце з 99 проаналізованих країн. Тож нова судова реформа, розпочата у 2016 році продовжуються і досі. Чисельні зміни в нормативно-правовій сфері, створення нових підходів до формування суддівського корпусу та нових інституцій його створення і контролю – все це призвело до певних позитивних зрушень у судовій системі. Навіть Європейська комісія у висновку щодо заявок на членство в Європейському Союзі, поданих Україною, Грузією та Республікою Молдова від 17 червня 2022 року зазначила, що Україна досягла значного прогресу на шляху до верховенства права, проте подальша боротьба з корупцією залишається однією з основних вимог суспільства. Низькі темпи реалізації антикорупційної політики в Україні суттєво сповільнюють її економічне зростання. Поширеність корупції та недовіра до судової системи є основними перешкодами для залучення в Україну іноземних інвестицій.
Марія ОСЯДЛА – звертаючись до аудиторії розповіла про те, що в листопаді 2023 року Верховна Рада України має прийняти Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо спрощення процедури надання особам статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника / Захисниці України». Відповідний Закон має вирішити оперативне подання на розгляд комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій документів Захисників та Захисниць України, які зі зброєю в руках захищали та захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від російської військової агресії, - для подальшого оперативного прийняття рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. Громадяни, які мають право на статус учасника бойових дій (зокрема, військовослужбовці Збройних Сил України) або їх представники, мають право подати заяву в паперовій або електронній формі до комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій про бажання отримати відповідний статус. До заяви можна буде додати відомості, необхідні для надання статусу учасника бойових дій, копії відповідних документів (за наявності), засвідчивши їх своїм підписом. У разі відсутності таких документів, вони, за заявою військовослужбовця, будуть вимагатися у відповідного органу/особи у рамках міжвідомчої взаємодії суб’єктів владних повноважень протягом пʼяти календарних днів з дати надходження заяви. Запитувані документи мають бути надані не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження запиту (або ж має бути повідомлена обґрунтована причина їх відсутності). Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповідей на запити комісія з питань розгляду матеріалів про надання статусу учасника бойових дій приймає рішення про надання Захиснику / Захисниці статусу учасника бойових дій. Аналогічну процедуру Закон передбачає також при отриманні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника / Захисниці України.
Лілія БОРШУЛЯК – розповіла про зміни, що відбулися у сфері надання адміністративних послуг за період 2022-2023 рр., зокрема задля надання належного і якісного сервісу ветеранам війни, членам їхніх сімей та родинам полеглих Воїнів, що є одним із пріоритетних завдань, визначених Урядом у межах формування комплексної ветеранської політики, для ветеранів війни, членів їхніх сімей, родин загиблих Захисників / Захисниць України, особам з інвалідністю внаслідок війни стануть доступні послуги щодо встановлення статусів, видачі / заміни посвідчень, продовження дії документів, призначення грошової допомоги чи компенсації тощо. Для цього Мінветеранів вже реалізує окремі партнерські проєкти з місцевими органами влади щодо відкриття «єдиних вікон» для ветеранів. Крім того, Міністерство провело навчання для 1015 адміністраторів ЦНАП усіх областей України щодо якості надання адмінпослуг цим категоріям осіб. Семінари проводились в онлайн та офлайн форматах, а спікерами та фасилітаторами стали провідні фахівці Мінветеранів, зокрема заступник Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тетяна Калита, а також очільники профільних департаментів. Адміністратори мали можливість ознайомитися з переліком адмінпослуг для ветеранів, практичними кейсами щодо особливостей взаємодії з ветеранами та ветеранками під час надання послуг у ЦНАП, отримали відповіді на найпоширеніші питання від фахівців Мінветеранів та психологів. Держава та суспільство мають бути готовими до масового повернення українських Захисників і Захисниць після перемоги, сприяти їхній якісний і безпроблемній реінтеграції до родин, своїх громад.
Тарас ДІДИЧ – у своєму виступі звернув увагу присутніх на тому, що важливою віхою розвитку українського законодавства та розбудови судової системи і системи судочинства в Україні стала загальна мета вітчизняної правової системи щодо інтеграції до європейської правової системи. Цей процес вже пройшов довгий тернистий шлях і триває на сьогодні, розпочавшись з укладення Угоди про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 р. та продовжившись з новим імпульсом після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Сьогодні Україна вже має статус кандидата на членство в Європейському Союзі, що сталося 23 червня 2022 року. Проте ключовими вимогами європейського співтовариства до України задля її повноцінного членства в ЄС є виконання ключових завдань реформування системи судочинства, що передбачає: а) посилення боротьби з корупцією, в тому числі в судовій системі; б) проведення реформи Конституційного Суду України; в) завершення судової реформи в Україні; г) посилення боротьби з відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом та ін. [4], де одна з ключових ролей відводиться саме юридичним технологіям в системі судочинства, що мають на меті забезпечити високий рівень формалізації судових рішень, тим самим посилити дотриманість вимог законності та обґрунтованості судових рішень, знизити наявні високі показники їх оскаржуваності, мінімізувати вплив будь-яких суб’єктивних чинників на правосуддя, що можуть негативно позначитись на дотриманості всіх принципів права та принципів судочинства.
Валерій КРАВЧУК – ознайомив аудиторію з кваліфікованими вимогами до кандидатів на посади прокурорів, з новелами які відбуваються в правоохоронній сфері під час війни. На початку 2023 року набрав чинності наказ Генеральної прокуратури від 29 грудня 2022 року за № 293 «Про затвердження Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів», яка має проводитися відповідно до вимог статей 9 та 19 Закону України «Про прокуратуру». На період дії воєнного стану наказ зобов’язує прокурорів, які не мають технічної можливості подати декларацію, передбачену Порядком, у встановлений спосіб, письмово повідомити про це генеральну інспекцію Офісу Генерального прокурора та одночасно подати власноруч заповнену декларацію у паперовому вигляді. Прокурор вважається таким, що пройшов щорічну таємну перевірку доброчесності, якщо він відповідно до Порядку своєчасно подав Декларацію і: до закінчення календарного року, в якому її подано, інформація, яка стосується конкретного прокурора і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, наведених у Декларації, до підрозділу внутрішньої безпеки не надійшла або її не було виявлено цим підрозділом; за результатами службового розслідування складено довідку про результати таємної перевірки доброчесності прокурора (додаток 2 до Порядку), у якій зазначено, що доброчесність прокурора підтверджено. Проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором декларації доброчесності прокурора і, за наявності визначених підстав, проведенні службового розслідування та вивченні його результатів з метою перевірки інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень прокурора в декларації. Декларація доброчесності прокурора – електронний документ, заповнений на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора і підписаний особистим електронним підписом. Кожен прокурор щороку з 1 січня по 31 березня (включно) зобов'язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком № 1 до Порядку, надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, Декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості. Декларація підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, за винятком періоду дії в державі правового режиму воєнного стану. Особи, призначені на посаду прокурора вперше або поновлені на посаду прокурора за рішенням суду, подають Декларацію протягом 30 календарних днів після дати їх ознайомлення з відповідним наказом про призначення (поновлення) на посаду. Прокурор, який не подав Декларацію в установлений строк, зобов'язаний письмово повідомити підрозділ внутрішньої безпеки про причини неподання або несвоєчасного її подання, долучивши копії документів (за їх наявності), які підтверджують поважність цих причин. До закінчення календарного року, в якому подано Декларацію, будь-яка особа має право повідомити інформацію, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) одного або кількох тверджень прокурора в Декларації. Така інформація направляється до підрозділу внутрішньої безпеки на електронну пошту або шляхом заповнення електронної форми на вебсайті Офісу Генерального прокурора, або поштовим зв'язком. Далі, за участі підрозділу внутрішньої безпеки та керівника відповідного органу прокуратури може бути порушене питання про необхідність призначення службового розслідування. У разі призначення такого розслідування, його висновок, окремі думки та зауваження до нього, за їх наявності, вивчаються підрозділом внутрішньої безпеки. У разі відсутності підстав для скасування висновку відомості про результати проходження таємної перевірки вносяться підрозділом внутрішньої безпеки до реєстру перевірок інформації про недоброчесність прокурорів. За матеріалами таємної перевірки доброчесності має право знайомитись прокурор, стосовно якого її проведено, та його представник, повноваження якого підтверджено відповідно до вимог законодавства.
Дмитро НАВРОЦЬКИЙ – занурив аудиторію, під час свого виступу, у новели земельного законодавства в умовах воєнного стану, зокрема окреслив нормативно-правове регулювання порядку земельних відносин в умовах воєнного стану Законами України: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12 травня 2022 року та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року. Спікер сфокусував увагу на окремих законодавчих ініціативах у сфері земельних правовідносин. По-перше, червні 2023 року група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді України законопроект № 9341 про внесення змін до Земельного кодексу щодо відтермінування набуття юридичними особами права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Ним пропонується відтермінувати на два роки з дня припинення або скасування воєнного стану на території України скасування обмежень щодо максимальної загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України в сто гектарів та заборони купівлі-продажі або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності. По-друге, на розгляді у Верховній Раді України перебуває проект Закону від 06 вересня 2021 року № 6013, прийнятий за основу 13 січня 2023 року «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період». Ним пропонується перереєстрація фермерських господарств у ТОВ. В огляді нововведень також зосереджено увагу на двох нових законах. А саме, 6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно». У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 за №1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Податковим кодексом України. 8 червня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» № 3065-IX від 2 травня 2023 року. Під час виступу було окремо розглянуті питання щодо актуальних змін оренди землі та порядку її реєстрації, автоматичного поновлення договорів оренди землі.
Круглий стіл завершився урочистою подякою спікерам, гостям і всім відвідувачам Заходу за знайдений і приділений час і можливість буди присутніми на Круглому столі, в надзвичайно складних умовах воєнного стану. Академічна спільнота, спікери та гості Круглого столу схвалили рішення про проведення чергової конференції вже на початку грудня 2023 року до Тижня права, пообіцявши прийняти активну участь у його організації та проведенні.
Презентація
