07 листопада 2024 року
Центр юридичної деонтології, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, м.Київ
Захід приурочений до проведення в країні державно-правової реформи судових та правоохоронних органів, стартування чергового добору суддівського корпусу, оптимізації роботи прокуратури та поліції, підвищення ефективності нотаріату та інших правоохоронних органів та юстиції. Організаторами заходу виступили Центр юридичної деонтології, Юридична клініка «АСТРЕЯ» Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка та Університет ринкових відносин. В круглому столі взяли участь Галина ЛЕВКІВСЬКА – проректор з гуманітарної освіти і виховної роботи ВНЗ «Київський університет ринкових відносин»; Марія ОСЯДЛА – головний спеціаліст відділу зав’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України; Лілія БОРШУЛЯК – начальник управління – адміністратор управління (Центру) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації; Тарас ДІДИЧ – заступник директора з науково-педагогічної роботи Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор; Валерій КРАВЧУК – прокурор відділу Офісу Генерального прокурора; Дмитро НАВРОЦЬКИЙ – керуючий партнер AO «SENSUM», член комітету Національної асоціації адвокатів України з аграрного, земельного та довколишнього права, член Центру земельного права Вищої школи адвокатури, адвокат та інші. Захід відвідали студенти різних курсів і спеціальностей, зокрема спеціальності «Право» та «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» також студенти-правники Університету ринкових відносин.
Галина ЛЕВКІВСЬКА – привітала усіх учасників із початком чудового заходу, який надає можливість зустрітися різним поколінням юристів, і що створює для теперішніх майбутніх правників фундаментальну платформу розуміння становлення та розвитку державно-правових інститутів, їх значення для розбудови правової держави. Наголосила на тому, що зброя українського юриста це не тільки досконале знання права і держави, їх інститутів і галузей, а це в першу чергу знання мови, культури, традицій і звичаїв українського народу, етапів становлення та розвитку права, врахування юридичного досвіду минулих поколінь. Неможливо осягнути національне законодавство не знаючи звичаїв і культури нашого народу, так само як реалізуватися на практиці без теоретичної базової підготовки. То ж сьогодні, у нас з вами, є чудова можливість послухати і перейняти досвід провідних науковців у сфері права, першокласних юристів та відомих державних службовців і посадовців, присутніх на нашому Заході.
Андрій ЧЕРНЕГА – розпочинаючи захід, привітав усіх присутніх з минулим Днем юриста, який зазвичай відзначається правниками щороку 8 жовтня, познайомив аудиторію зі спікерами та гостями заходу і користуючись нагодою, розповів усім присутнім про стан реалізації прав ветеранів війни (військовослужбовців) на одноразову грошову допомогу. Зокрема звернув увагу присутніх на тому, що українці одинадцятий рік поспіль боронять свою країну від північного ворога – московського каганату. У цій жорстокій війні загинула величезна кількість українців, як цивільного населення так і військових. Від початку війни і до великого вторгнення, лютий-березень 2014 року – лютий 2022 рр. загинуло цивільних та військових до 45 тис. На кінець 2024 року, за даними Офісу президента та міжнародними джерелами втрати українських військових коливаються убитими – від 45 до 80 тис. та пораненими до 400 тис. Кількість зниклих безвісти, які зникли в зоні бойових дій або на окупованій території України, а також внаслідок надзвичайних подій становить понад 60 тис. осіб. За оцінками уряду та демографів, вторгнення московії та захоплення української території протягом останніх 11 років призвели до того, що Україна втратила щонайменше 10 мільйонів людей. Зрозуміло, що вище наведені дані умовні, і внаслідок активних бойових дій та постійних бомбардувань в зоні зіткнення та цивільного населення і цивільних об’єктів інфраструктури на території України, постійно змінюються. Нажаль не всі ветерани війни, прирівняні до них військові та члени їх сімей отримують соціальний захист, спрямований на реалізацію їх конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб. Або навіть якщо і отримують то не в повній мірі. І таких випадків сотні і тисячі, коли у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби під час дії воєнного стану, членам його сімʼї, не виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 тис. грн на поховання, додаткової винагороди у розмірі 100 тис. грн та 15 млн. грн, передбачених ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (1991 року) та абз.2 п.1-2, абз.1 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану». Адміністративними судами по всій Україні, розглядається чимала кількість справ щодо оскарження рішень регіональних / обласних та центральної військово-лікарських комісій (ВЛК), оскільки як свідчить практика, рішення останніх є далеко не обґрунтованими і не справедливими щодо визначення ступеня інвалідності чи втрати ступеня працездатності військових, які отримали поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язку військової служби чи в період проходження військової служби, тощо. Розміри виплат військовим на пряму залежать від ступеня тяжкості поранення і наслідків, які їх спричинили, що мають встановити ВЛК. Наприклад, протягом 2025 року, одноразову грошову допомогу в разі встановлення інвалідності, що пов’язана із захистом Батьківщини чи виконанням обов’язків військової служби у розмірі 400-кратному прожитковому мінімуму (1 211 200 грн) – отримають інваліди І групи; у розмірі 300-кратному прожитковому мінімуму (908 400 грн) – отримають інваліди ІІ групи і у розмірі 250-кратному прожитковому мінімуму (757 000 грн) – інваліди ІІІ групи. Тож українська держава зіштовхнулася з новими викликами і причому в масових масштабах, а саме із проблемою соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей в усіх сферах суспільного життя, створення сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту суверенітету України. Сьогодні, як ніколи, принципи соціальної та правової держави в умовах війни та її наслідків мають стати міцним фундаментом для захисту прав і свобод захисників держави та членів їхніх сімей.
Марія ОСЯДЛА – звертаючись до аудиторії розповіла про те, що в умовах воєнного стану, особливої уваги потребує реалізація права на доступ до правосуддя. Зокрема мова йде про обумовлені військовим станом факти, що можуть встановлюватися в порядку цивільного судочинства: факт загибелі особи внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, факт вимушеного переселення з окупованої території України у результаті збройної агресії російської федерації; факт народження дитини на тимчасово окупованій території України; факт смерті на території, де ведуться бойові дії; факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки; факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця; факт реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території; факт особи заявника. Наприклад, є факти, пов'язані з існування воєнного стану, що не підлягають встановленню в судовому порядку: факт відмови особи від отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця; виключення з військового обліку, а також того, що особа не є військово зобов’язаною; здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду; що особа є єдиною, яка за законом має зобов'язання утримувати непрацездатну особу; перебування у полоні. Щодо особливостей реалізації відповідного права, то слід врахувати наступні аспекти: підсудність справ визначається лише з врахуванням зареєстрованого у встановленого законом порядку місця проживання, а не фактичної адреси; особа має право звернутися до суду в електронній формі за допомогою ЄСІТС або, як виняток, фізичні особи можуть скористатися правом на направлення процесуальних документів на офіційну електронну адресу суду; вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб із урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Лілія БОРШУЛЯК – покращення діяльності центрів надання адміністративних послуг у протягом 2024 року була спрямована на розширення доступності та покращення якості послуг, зокрема через створення мобільних ЦНАПів та впровадження цифровізації, але залишається багато викликів. Нагальними питаннями залишаються забезпечення інклюзивності (особливо в деокупованих громадах), розширення спектру послуг (до близько 450) та цифровізацію процесу запису, як, наприклад, через додаток «Київ Цифровий». Однак, існують проблеми з фінансуванням та низькою ефективністю мобільних ЦНАПів через недостатню частоту виїздів. Одним з індикаторів прогресу реформи державного управління є рівень задоволеності громадян якістю надання адміністративних послуг. Станом на кінець жовтня – листопад 2024 року рівень задоволеності якістю надання послуг у ЦНАП становить 94,7 %, що перевищує запланований Стратегією цільовий показник (78% станом на 2024 рік). Доступність та зручність у сфері адміністративних послуг є одними із принципів, що визначені у З.У. «Про адміністративні послуги» (2012 року). Результати всеукраїнського опитування «Кантар Україна» за грудень 2023 року свідчать про покращення рівня зручності ЦНАП (58 % у 2023 році порівняно із 44 % у 2021 році), зручності та швидкості отримання послуг (47 % і 45 % у 2023 році порівняно з 36 % і 33 % у 2021 році відповідно). Перелік адміністративних послуг, які мають обов’язково надаватися у ЦНАП, затверджує Уряд. На вересень 2024 року цей Перелік включав 450 адмінпослуг. В середньому по Україні зараз у ЦНАП надається від 200 до 400 адміністративних послуг. Кількість і якість інтегрованості послуг у ЦНАПах напряму пов’язано з неможливістю їх отримання через воєнний стан. Загалом спостерігаються труднощі з інтеграцією таких послуг: державною реєстрацією актів цивільного стану; адміністративними послугами соціального характеру, зокрема призначення житлових субсидій та окремих видів державних пільг; паспортні послуги станом на липень 2023 року були доступні лише у 23 % ЦНАП; пенсійні послуги надаються у територіальних управліннях Пенсійного фонду України через віддалені робочі місця працівників у ЦНАП за визначеним графіком, тим самим пенсійний фонд не забезпечив повноцінну передачу цих послуг до органів місцевого самоврядування; реєстрація бізнесу та нерухомості ускладнена через недостатню кількість державних реєстраторів, причиною є майже дворічна перерва у проведенні державного тестування; послуги для ветеранів війни та їх родин додані до переліку обов’язкових для надання через ЦНАП у червні 2023 року. Станом на кінець травня 2024 року у 869 ЦНАП було впроваджено надання послуг ветеранам за принципом «Єдиного вікна».
Дмитро НАВРОЦЬКИЙ – розповів про проблеми подвійного оподаткування фермерських господарств платою за землю. Російська агресія проти України спричинила багато негативних наслідків і явищ, та зобов’язала українське суспільство оперативно реагувати на вплив таких обставин в усіх аспектах життєдіяльності країни, у тому числі шляхом прийняття спеціального законодавства України у різних сферах застосування. У цей особливий період, земельне законодавство зазнало значних змін. Такі зміни досить суттєво вплинули на податкову політику, яка з урахуванням певних законодавчих неузгодженостей та відсутності сталої судової практики, створила негативні наслідки для фермерських господарств (далі — ФГ), які у період з 2022–2024 рр. отримали податкові повідомлення-рішення (далі — ППР) про необхідність сплати орендної плати, за землі отримані засновниками фермерських господарств. При цьому, сплата орендної плати та/або земельного податку, у тому числі ФГ, які перебувають на 4-й групі оподаткування, за вказані періоди саме від юридичної особи, контролюючим органом до уваги не бралася. Більшість ППР у даній ситуації були складені щодо фізичної особи, яка визначена у договорі оренди або у державному акті на право постійного користування земельною ділянкою. Проблеми у роботі ФГ припали на 2019–2020 роки, оскільки у цей період почалася зміна судової практики щодо спадкування земель, які були отримані фізичною особою засновником ФГ. Ця ж сама ситуація стосувалася і земель, які перебували в оренді. Питання, яке слід було вирішити, стосувалося: правового статусу земель, у разі смерті засновника ФГ; чи припиняється таке користування, чи успадковуються права, і чи продовжується оренда.
Валерій КРАВЧУК – ознайомив учасників заходу з особливостями декларування, як основи реалізації принципу доброчесності в діяльності прокуратури. Цей процес регламентується Наказом Генеральної прокуратури № 293 від 29 грудня 2022 року. Щорічна декларація подається в період із 1 січня по 31 березня шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Офісу Генеральної прокуратури. Прокурори, які вперше призначені на посаду або поновлені за рішенням суду, подають декларацію протягом 30 календарних днів після видачі відповідного наказу. У разі відсутності технічної можливості подання декларації в електронному вигляді під час дії воєнного стану вона подається в паперовій формі з письмовим повідомленням до Генеральної інспекції. Цей процес визначається Законом України «Про запобігання корупції» (2014 року), який встановлює вимоги до декларування активів, доходів і фінансових зобов’язань та встановлює відповідальність за порушення. Закон також враховує зміни, внесені для адаптації декларування до умов воєнного стану, зокрема можливість дистанційного доступу до реєстру декларацій. Заповнення декларації здійснюється через офіційний портал НАЗК, де суб’єкти декларування зазначають відомості про своє майно, доходи, зобов’язання та фінансові активи членів сім’ї. У разі технічних труднощів через війну допускається відтермінування подання з обґрунтуванням причин. Неподання декларації або внесення недостовірних даних може спричинити адміністративну, дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Проте відповідальність не настає, якщо причини невиконання обов’язків зумовлені воєнними обставинами. Ці положення спрямовані на забезпечення прозорості діяльності посадовців в умовах надзвичайних ситуацій, зберігаючи баланс між вимогами антикорупційного законодавства і реальними можливостями виконання зобов’язань. Органи прокуратури мають широкий потенціал розвитку у сфері доброчесності. Про це свідчить те, що уряд України затвердив «План заходів на 2023–2027 рр., спрямований на реалізацію Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку та прокуратури як частини сектору безпеки і оборони України». Цей масштабний документ передбачає комплекс заходів, спрямованих на модернізацію та гармонізацію української системи правоохоронних органів з європейськими стандартами. Очікувані зміни щодо доброчесності в органах прокуратури передбачають впровадження прозорих конкурсів для призначення керівників із врахуванням професійності та доброчесності, посилення антикорупційного моніторингу, а також модернізацію дисциплінарної системи через незалежні комісії.
Безумовно це опис не всіх спікерів, але як бачимо всі доповіді цікаві, змістовні і займають досить паперу і часу на їх висвітлення. Захід завершився урочистою подякою спікерам, гостям і всім відвідувачам Круглого столу за знайдений і приділений час і можливість буди присутніми на ньому, в надзвичайно складних умовах воєнного стану.
