09 квітня 2026 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, онлайн
09 квітня 2026 року для студентів групи ПРм-1-25-1.4д у межах курсу «Міжнародні стандарти прав людини» доцентом кафедри приватного права Факультету права та міжнародних відносин Наталією Буличевою проведено науковий захід, присвячений правовим викликам сучасності. Центральною темою став аналіз того, як міжнародні та національні інституції адаптуються до захисту прав людини в умовах повномасштабної війни.
У центрі уваги перебував огляд масових порушень прав людини на окупованих територіях, підкріплений прецедентним рішенням ЄСПЛ у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти росії». Це рішення офіційно підтвердило здійснення агресором ефективного контролю над сходом України ще з травня 2014 року, встановивши еталонний стандарт збору доказів для притягнення держави-агресора до відповідальності в міжнародних судах.
Поряд із питанням територіального контролю учасники проаналізували роль Міжнародного Суду ООН у захисті фундаментального права на безпечне середовище, що було грубо порушено внаслідок підриву Каховської ГЕС. Паралельно з екологічними наслідками агресії було розглянуто еволюцію стандартів захисту від свавілля влади через аналіз практики ЄСПЛ, зокрема справи «Луценко проти України», яка продемонструвала неприпустимість використання кримінальної юстиції для політичних переслідувань. Такий досвід залишається критично важливим для України сьогодні, оскільки він закладає фундамент для продовження процесу системних правових реформ та розбудови незалежної судової влади.
Логічним підсумком дискусії став юридичний аналіз завершального етапу створення Спеціального трибуналу під егідою Ради Європи, запуск якого заплановано на травень 2026 року. Ця інституція покликана заповнити юрисдикційну прогалину Міжнародного кримінального суду, забезпечивши невідворотність покарання вищого керівництва рф за «злочин керівництва» — агресію.
За підсумками заходу студенти набули фахових компетентностей із оцінки наявних нормативно-правових та інституційних механізмів захисту прав людини, аналізу міжнародної судової практики в умовах збройного конфлікту та обґрунтування перспективних моделей притягнення держави-агресора до відповідальності.
