10 квітня 2025 року
приміщення КНУ імені Тараса Шевченка, ННІ права, м. Київ, вул. Володимирська, 60
Студенти-правники І та ІІ курсів взяли участь Міжнародній науково-практичній конференції «Публічна влада в умовах режиму воєнного стану: виклики, рішення, європейський вектор», організованій кафедрами теорії та історії права та держави, адміністративного права та процесу, Центром прав людини та врядування та Американським центром загального права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Асоціацією адміністративних суддів України за підтримки Міністерства освіти України та АО «ЯР.ВАЛ» та ГО «ПРАВО ЗА ЛЮДЕЙ».
Студенти мали можливість побачити і почути живі виступи відомих правознавців. Зокрема Володимира БУГРОВА – ректора КНУ імені Тараса Шевченка, Оксани ВАСИЛЬЧЕНКО – директорки ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка, Петра ДІХТІЄВСЬКОГО – доктора юридичних наук, професора, завідуючого кафедри адміністративного права та процесу ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка, Тараса ДІДИЧА – доктора юридичних наук, професора, в.о. завідуючого кафедри теорії та історії права та держави ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка, Ольгу АНДРІЙКО – доктора юридичних наук, професорку, провідного наукового співробітника відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Валерія КОЛПАКОВА – доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри конституційного і адміністративного права Юридичного факультету Запорізького національного університету та багатьох інших відомих юристів.
Факультет права та міжнародних відносин Університету Грінченка представили Андрій ЧЕРНЕГА та Анфіса НАШИНЕЦЬ-НАУМОВА, студенти Тетяна БАНОВСЬКА, Владислав ЗАБОЛОТЕНКО, Олена ОСТАПЕНКО, Марія КЛИМЕНКО, Іванна ЗУБАЧ, Анна ПЕРМЯКОВА, Анастасія КАПІТАНЕНКО, Анастасія ТОДОРЕСІ та Максим ПРОХОРЕНКО, інші.
Зокрема слід відмітити виступи Тетяни БАНОВСЬКОЇ, яка висвітлила тему створення військової юстиції України, що зумовлено сучасними викликами, які виникли у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення рф 24 лютого 2022 року до України. Введення воєнного стану в Україні спричинило зростання кількості правових питань, пов’язаних із діяльністю Збройних Сил України, військових адміністрацій, взаємодії військовослужбовців та цивільного населення. Зростаюча інтенсивність бойових дій, порушення норм міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та необхідність забезпечення правопорядку в умовах воєнного стану висувають нові вимоги до правової системи України. Гостро наразі постає питання ефективного розслідування злочинів, вчинених під час війни та забезпечення справедливого правосуддя для військовослужбовців. Крім того, питання військової юстиції є важливим аспектом майбутньої післявоєнної відбудови України, адже належне функціонування правової системи є запорукою справедливості та довіри до державних інституцій. У цьому контексті постає необхідність реформування правових механізмів розслідування та розгляду справ у військовій сфері, створення ефективної системи контролю за дотриманням прав людини під час воєнного стану. Варто зазначити, що розгляд військових справ виключно цивільними судами є неефективним, оскільки цивільні судді, зазвичай, не володіють необхідними знаннями та досвідом щодо специфіки ведення бойових дій і функціонування військових структур. Військова служба передбачає особливі умови діяльності, специфічні правила підпорядкування та дисципліни, які можуть бути незрозумілими для цивільних осіб без відповідної підготовки. Це може призводити до помилок у кваліфікації дій військовослужбовців, неправильного трактування норм міжнародного гуманітарного права або неврахування обставин воєнного часу, що істотно впливає на справедливість і законність судових рішень. Саме тому створення спеціалізованих військових судів, укомплектованих фахівцями з відповідними знаннями та досвідом, є необхідним кроком для забезпечення об’єктивного та справедливого розгляду військових справ.
Владислав ЗАБОЛОТЕНКО, доповів також не менш цікаву і актуальне питання, щодо правового регулювання цифрової трансформації, яка відіграє сьогодні ключову роль у сучасному суспільстві, змінюючи способи комунікації, ведення бізнесу, освіти, державного управління та правозастосування. Сприяє підвищенню ефективності та продуктивності завдяки автоматизації процесів, що дозволяє зменшити витрати, прискорити виконання завдань і покращити якість послуг. Доступність інформації зростає, оскільки цифрові платформи забезпечують миттєвий доступ до даних, що сприяє навчанню, дослідженням та ухваленню рішень. Розвиток цифрової економіки відкриває нові можливості для бізнесу, сприяє створенню інноваційних бізнес-моделей, розширює електронну комерцію та фінансові технології. Політико-правові стратегії цифрової трансформації спрямовані на розробку та впровадження державних програм розвитку цифрового суспільства, які охоплюють технологічні, правові та соціальні аспекти цифровізації. Такі стратегії включають заходи щодо підвищення цифрової грамотності населення, розширення доступу до високошвидкісного інтернету, впровадження інноваційних технологій у державному секторі та створення умов для розвитку цифрової економіки. Зокрема, стратегія цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1351-р, визначає бачення України як інноваційної держави та окреслює напрями, принципи, цілі та завдання державної політики у сфері цифрового розвитку інноваційної діяльності. Стратегія передбачає впровадження пілотних програм та проєктів, розбудову екосистеми інновацій шляхом визначення відповідальної установи за впровадження політики у сфері інновацій.
Іванна ЗУБАЧ та Анна ПЕРМЯКОВА, підняли питання щодо реалізації права на освіту в умовах воєнного стану, відзначили, що у 2022 році через повномасштабне вторгнення московитів навчальний процес у всіх школах України припинявся щонайменше на два тижні. Водночас у низці закладів освіти перерва тривала довше, а в деяких навчання не відновилося до завершення 2021/2022 навчального року. Більшість учнів, які повернулися до навчання у 2022 році, продовжили здобувати освіту дистанційно до його завершення. Для дітей, які проживають на окупованих територіях, доступ до повноцінного навчання в українських школах залишається обмеженим або недоступним через проблеми зі зв’язком і погрози окупаційних адміністрацій. Згідно з опитуванням, близько 62 % шкіл у країні мають безпечні та обладнані укриття. У селах частка шкіл, де є укриття, на 14 % вища, ніж у великих містах, і становить 63 %. У малих містах укриттями обладнані 70 % шкіл, тоді як у великих – лише 48 %. Опікуни, які проживають разом із дітьми та онуками у селах, дещо частіше підтримують дистанційне навчання, ніж опікуни з великих міст: 36 % і 31 % відповідно. За словами Тетяни Вакуленко, директора Українського центру оцінювання якості освіти, дистанційне навчання ускладнюють кілька факторів: недостатній рівень цифрової грамотності як серед учнів, так і серед учителів, несприятливі житлові умови, через які батьки не завжди можуть забезпечити доступ до необхідних технічних засобів, зручне робоче місце та спокійну атмосферу для навчання. Вагомий вплив на освітній процес також спричинили перебої з електропостачанням через ракетні удари ворога.
Анастасія КАПІТАНЕНКО, висвітлила питання правового регулювання екологічної безпеки України в умовах воєнного стану і наголосила на тому, що воно є непростим і масштабним завданням, яке об’єднує національні правові норми, міжнародні угоди та практичні проблеми, викликані збройним конфліктом. Воєнний стан в Україні, запроваджений Указом Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року через повномасштабне вторгнення російської федерації, суттєво ускладнив екологічну ситуацію в країні, спричинивши широке забруднення довкілля, руйнування цінних природних ресурсів і екосистем. Це вимагає термінового розгляду і адаптації законодавчої бази, знаходження балансу між воєнними потребами та захистом навколишнього середовища, а також розробки ефективних механізмів для документування екологічних збитків і покарання винуватців. Окрім того, важливу роль відіграє потреба у впровадженні новаторських підходів до управління екологічними ризиками та залучення міжнародної підтримки для зменшення негативних наслідків. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (від 12.05.2015 р., № 389-VIII) визначає правила правового регулювання під час надзвичайних ситуацій, зокрема воєнного стану. Він надає державі право тимчасово обмежувати конституційні права та свободи, якщо це потрібно для гарантування національної безпеки (ст. 8). У сфері екологічної безпеки це дозволяє призупиняти певні екологічні процедури чи інспекції, коли вони заважають воєнним діям або відбудові стратегічно важливих об’єктів. Наприклад, закон допускає відступ від стандартних вимог щодо оцінки впливу на довкілля для проєктів, пов’язаних із обороною чи усуненням наслідків бойових дій, що забезпечує оперативність, але одночасно збільшує загрози для навколишнього середовища.
Максим ПРОХОРЕНКО, звернув увагу учасників Заходу на проблемних аспектах реалізації соціальних прав військовослужбовців в умовах воєнного стану в Україні, зокрема - в умовах повномасштабної війни необхідність посиленого соціального захисту обумовлюється високими ризиками для життя та здоров'я захисників та захисниць України. Це потребує додаткових правових заходів, зокрема, прийняття тимчасових постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують підвищені соціальні гарантії, включаючи додаткові виплати, компенсації та інші форми матеріальної підтримки для військових, які захищають Вітчизну. Зростає потреба в оперативному наданні медичної допомоги та реабілітаційних заходів для військовослужбовців, які отримали поранення під час виконання бойових завдань. З метою забезпечення належного рівня медичної допомоги створюються мобільні медичні заклади та військові шпиталі. Розмір компенсацій за поранення та інвалідність, отримані внаслідок бойових дій, збільшується, а доступ до медичних та реабілітаційних послуг стає пріоритетним напрямом державної політики у сфері соціального забезпечення військовиків. Водночас для окремих категорій військовослужбовців, які перебувають у зоні бойових дій, можуть бути запроваджені обмеження або скасування відпусток. Програми реабілітації та соціальної адаптації військовослужбовців розробляються з урахуванням їхніх спеціальних потреб, що виникають внаслідок бойових травм, отриманих під час виконання бойових завдань.
В цілому учасники міжнародної конференції отримали велике задоволення від участі у такому масштабному і цікавому заході, мали чудову можливість поділитися з колегами своїми думками та напрацюваннями, перейняти міжнародний досвід у сфері юриспруденції щодо можливих шляхів удосконалення правового регулювання впливу публічної влади на процеси, які відбуваються в країні в умовах воєнного стану та перспективи їх інтеграції у євроатлантичний простір. За результатами проведеної Міжнародної науково-практичній конференції «Публічна влада в умовах режиму воєнного стану: виклики, рішення, європейський вектор» - готується Збірник наукових праць, звісно у який потраплять і грінченківці.
